Новини

Україна

ЄС підтримує довгострокове планування геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні

ProМусор

29 Березня 2021

781

Trigger

Атомна енергетика має вирішальне значення для української економіки, оскільки вона забезпечує понад половину потреби країни в електроенергії, а також робить значний внесок у зменшення викидів вуглецю. Однак поряд з перевагами атомна енергетика утворює і радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо для безпечного поводження з якими та для кінцевого захоронення яких необхідна відповідна інфраструктура. Значна частина цієї інфраструктури вже існує, але  близько 25 тисяч тон кубометрів радіоактивних відходів, утворених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, і близько 14 тисяч тон відпрацьованого ядерного палива все ще потребують захоронення глибоко під землею. Геологічне захоронення дозволить захистити людей і довкілля від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання від цих виробничих відходів.

Джерело інформації: Представництво ЄС в Україні

Протягом останніх 30 місяців, за фінансової підтримки Інструменту Європейського Союзу із співробітництва у сфері ядерної безпеки, експерти з найпередовіших світових програм геологічного захоронення , а самез Фінляндії, Франції, Швеції та Німеччини тісно співпрацювали  з українськими органами влади над розробкою Національного плану геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні та графіку його реалізації.

24 березня 2021 року результати проєкту були представлені зацікавленим сторонам під час онлайн семінару.

Національний план охоплює заходи від початку вибору майданчика для безпечного захоронення радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива і до закриття сховища. Результати проєкту, який зробив безпосередній внесок у розробку національного плану, включають: визначення технології для безпечного та ефективного захоронення на основі досвіду інших європейських країн; визначення процесів вибору відповідної технології, яка буде соціально прийнятною; розробку детального плану та оцінку витрат на створення геологічного сховища; навчання українських експертів та спеціалістів аспектам, необхідним для безпечного створення й управління геологічним сховищем. У рамках проєкту також було надано підтримку у визначенні підходів до проведення публічних консультацій.

Крістіна Тормелен, керівниця проєктів від Генерального директорату з питань міжнародного партнерства, відділ «Зміни клімату та стійка енергетика; ядерна безпека», Європейська Комісія зазначила: «Цей проєкт є важливою віхою в процесі планування створення геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів в Україні, і підтримка ЄС, спрямована на забезпечення відповідної безпечної інфраструктури поводження з радіоактивними відходами, є однією з головних цілей програми ІСЯБ. Прийняття Україною цього національного плану є важливою передумовою проєкту, виконання якого триватиме кількадесят років».

Олександр Таранюк, відповідальний від ДАЗВ за реалізацію проекту, підкреслив: «ДАЗВ високо цінує підтримку ЄС та ЄК в безпечному поводженні з радіоактивними відходами, зокрема у розробці національної програми геологічного захоронення. Ми вважаємо, що результати цього проекту – це перший великий крок на шляху до створення геологічного сховища в Україні».

Проєкт, що фінансувався ЄС, був реалізований у співпраці ДАЗВ та ЦППРВ з експертами консорціуму компаній на чолі з BGE TECHNOLOGY GmbH (Німеччина) у партнерстві з ANDRA (Франція) та SKB International AB (Швеція). Консорціум підтримували «Posiva Solutions Oy» (Фінляндія) та Центр радіогідрогеоекологічних досліджень Національної академії наук України.

Довідкова інформація: З 1991 р. Європейський Союз виділив понад 1,05 млрд. євро на підтримку України у програмі удосконалення ядерної безпеки. ЄС підтримує удосконалення безпеки експлуатації та обслуговування АЕС України, створення національної інфраструктури поводження з РАВ та надає інституційну підтримку українському органу регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, Європейський Союз зробив значний внесок до Чорнобильського Фонду «Укриття» та Рахунку з Ядерної Безпеки, якими керує ЄБРР, а також фінансував ряд соціальних проектів на підтримку громад, які зазнали впливу Чорнобильської аварії 1986 року.

ProМусор

ProМусор