Статті

Громадська діяльність

Театральний екосвідомий проєкт Rusalka XXI

ProМусор

27 Січня 2021

537

Trigger

Стартував театральний екосвідомий проєкт Rusalka XXI за підтримки Українського культурного фонду

Rusalka XXI – це екоперформанс з соціологічною складовою, постановкою якого займаються молоді режисерка Анастасія Вервейко та сценографка Марія Крутоголова. Анастасія Вервейко дебютувала у 2018 році успішною виставою «Людвіг XIV» у Театрі на Липках, одразу ж потрапивши в номінації «Краща дитяча вистава», «Краща музична концепція», «Режисерський дебют» премії «Київська пектораль». Марія Крутоголова відома своїми роботам у київських театрах: «Золоті ворота», Театр «Актор»,  разом із Настею – в Театрі на Липках та інших.

Нинішній перформанс мисткині задумали ще рік тому, але лише зараз проєкт отримав фінансову підтримку Українського культурного фонду в програмі «Культура+». І це не дивно, адже проєкт багатомісткий та багатосмисловий, він об’єднує театр, екологію та соціологію, а саме співпрацю сфери культури із іншими життєво необхідними сферами передбачає ця програма фонду.

Отже, в основі перформансу рефлексія на всім відомий твір Г.К. Андерсена, який захоплював нас з дитинства. Утім, дівчат цікавить: як він змінився сьогодні? Адже наші часи диктують нову трансформацію образу Русалки. Нині ми не просто спостерігаємо за людиною, яка висмоктує усі ресурси землі, а подеколи ми самі є цією людиною. Людиною, потреби якої неможливо задовільнити. Вже на етапі реалізації проєкту до адаптації сценарію у якості волонтерки долучилася і молода драматургиня Алекс Вуд, відома участю в драматургічних лабораторіях, чия п’єса «Четверта стіна» готується до постановки в Театрі на Подолі. 

Важливою складовою перформансу є те, що грати його будуть у приміщенні станції сортування та переробки сміття «Київміськвторресурси» (м. Київ, вул. Є. Маланюка, 112). Це основна станція в Києві, яка займається переробкою твердих промислових та побутових відходів вторинної сировини, включно зі скляними, дерев’яними, полімерними (поліетиленова плівка і упаковка). З 1 листопада 2016 року це єдине підприємство, яке приймає поліетиленові побутові пакети від населення: ПЕТ пляшки, пластмасу різних видів (поліетилен, поліпропілен, пвх, та інші), макулатура картонно-паперові, гумові і металеві відходи. Всі процеси переробки здійснюються екологічно-безпечним способом. Дівчата визнають, що, на жаль, не всі здатні оцінити вклад організації в систему екологічної безпеки. Вже декілька років «Київміськвторресурси» знаходиться в критичному стані. Земля, на якій побудована станція, привабила київських забудовників і вони прагнуть будь-якими способами її привласнити. Неодноразово лунали погрози та було декілька нападів на робітників станції. Люди, які дбають про наше майбутнє, потребують підтримки. Творча команда ставить собі за мету привернути увагу великої кількості людей та захистити станцію від утиску забудовників. Привернути увагу хочуть шляхом створення перформансу на самій станції «Київміськвторресурси», шляхом сценічної рефлексії на дійсність. Також звертають увагу на необхідність сортування сміття. 

Ще одним відкриттям для відвідувачів станції стане Музей вторсировини або Музей непотрібних речей – саме так сьогодні називають це незвичне місце. Він почав формуватися з 1943 року – з моменту заснування заводу. Можна сказати, що експозиція буквально виникла зі звалища, адже працівники заводу почали діставати з купи непотрібних речей, зданих на переробку, дійсно цікаві експонати. Тут можна побачити дореволюційні патефони, старовинні самовари з чоботом, верстат для переробки коноплі та багато іншого. Деяким експонатам експерти дають більше 200 років.

Офіційно музей було відкрито 11 вересня 2007 року. Сьогодні колекція продовжує поповнюватися, а точну кількість експонатів вже складно визначати. Це яскравий приклад того, як свідоме ставлення до переробки відходів може призвести до створення чогось неповторного. Всі «непотрібні» речі отримали своє друге життя.

Ми звикли думати: «Все одно потім все звалять в одну купу», «Який сенс сортувати поодиноким людям, коли великі корпорації виробляють тони сміття і не турбуються про переробку?», «Мій вклад тут нічого не змінить» або «В мене немає на це часу». Час змінити своє ставлення – і почати діяти. Так, сортування сміття в Україні – все ще рідкість. Справді, це займає час – все вимити та розділити, а потім ще й знайти спеціальні контейнери. Утім, що станеться, якщо більшість українців зроблять вибір на користь сортування?

В команді проєкту вважають: 

  1. «Існуючі полігони, куди зазвичай викидають сміття, матимуть можливість відновитися (одні лише харчові відходи розкладаються близько місяця!), адже сортування допоможе скоротити кількість звалищ.
  2. Компанії зможуть створювати товари з перероблених виробів – це заощадить фінанси і дозволить зробити товари більш дешевими. Нові вироби будуть робити зі старих.
  3. Інтенсивність забруднення навколишнього середовища знизиться, як і кількість відходів».

Нещодавно було проведено кастинг акторів та повністю укомплектовано творчу команду. Отже, відкриваємо секрети: роль Русалки виконає Анастасія Зюркалова, відома виконавиця дівчинки з Прип’яті у фільмі «Аврора» режисерки Оксани Байрак. Роль Принца виконає актор Театру на Липках Ігор Іванов. До проєкту також долучається композиторка Яна Шлябанська та хореографка Світлана Олексюк.

Творці перформансу запускають акцію збору пляшок. Пляшки збиратимуться щонеділі (з 31 січня по 7 березня), а всі учасники команди самі прийматимуть їх на станції сортування сміття, долучаючись у якості волонтерів до діяльності станції. Пізніше у перформансі вони планують використовувати пляшки для декорацій світу Русалки ХХІ. Чим не вторинна переробка звичного усім сміття? Режисерка Анастасія Вервейко вважає, що лише особистим прикладом вони зможуть переконати більшість людей зробити важливий крок до сортування сміття.

Ще одна перевага перформансу, що під час його створення перформансу Громадська організація «Соціальні індикатори» проводить кількісне соціологічне онлайн-опитування киян. Аналітичний звіт, окрім свого основного призначення, буде взято до уваги під час репетицій. 

Обрані гасла проєкту #SaveRusalka та #SaveКиївміськвторресурси звучать дуже переконливо. А нам відомо, що у рамках грантового проєкту заплановано два покази на заводі у березні та онлайн-трансляція прем’єри.

Цікаво дізнатись, чи все ж таки виживуть сучасні русалки? І ми разом з ними? 

 

З приводу зйомок на території заводу та будь-якої додаткової інформації прохання звертатися: 

093 511 56 02

saverusalka@gmail.com

Лілія Бевзюк-Волошина, піарниця проєкту 

Facebook

ProМусор

ProМусор

ProМусор