Статті

Законодавство

Секрет Шведської ефективності у питаннях управління відходами

ProМусор

20 Грудня 2017

1164

Trigger

Відповідь на таке запитання шукала Софія, провідний юрисконсульт ЕПЛ, під час зустрічі із представником компанії Avfall Sverige – Шведська асоціація з управління відходами.

Як пояснив пан Йон Ніллсон-Дрієв (Jon Nilsson-Djerf) представник асоціації – у Швеції існує розгалужена система збору відходів, яка є дуже ефективно. Проте, самі шведи скромно кажуть, що їм немає чим хвалитися, оскільки такі системи є майже у всіх країнах ЄС, а саме їхня система скопійована із німецької та спрощена для потреб Швеції.

20 років тому, у них була зовсім інша ситуація із відходами

А саме, так як і в Україні було досить багато полігонів ТПВ, а органіка перероблялась на компост, що створювало багато викидів метану у навколишнє середовище.

Зміни розпочались з того, що на державному рівні було вирішено, що з 2002 року не повинно бути сміттєзвалищ, а з 2005 року не повинно бути компостування (через великий викид метану).

Поки в Україні іде дискусія, що обрати – сортування відходів ТПВ чи їх спалювання відходів та перетворення їх на енергію, у Швеції зі сміттєзвалищами поборолися завдяки поєднанню сортування сміття та його спалювання і перетворення на теплову та електричну енергію.

У Швеції ТПВ сортується на 6 фракцій

Відсотки показують співвідношення із загальною кількості такого матеріали, який попадає на ринки Швеції:

  1. скло – 90 % (кажуть мабуть через історичну традицію)
  2. папір, газети – 93%
  3. пластик лише – 50 %
  4. метал – 85%
  5. тетрапаки – 80 %
  6. органічні відходи.

Контроль за діяльністю FTI здійснює SEPA Шведська агенція контролю за довкіллям

Недолік такої системи, це неможливість впливу на кількість таких місць збору органами місцевого самоврядування, оскільки рішення де і скільки буде місць збору втор сировини вирішує компанія, яка цим займається. Звичайно, що вона робить як їй це зручно.

Тому органи місцевого самоврядування організували альтернативну систему збору втор сировини на рівні муніципалітетів. Така система на рівні законодавства не передбачена, але і не заборонена. Оскільки органи місцевого самоврядування відповідальні за дотриманням чистоти в межах їх територій, а поставлених пунктів збору втор сировини FTI є не достатньо, то вони влаштовують власні пункти збору вторсировини. Зібрану вторсировину продають, а за зібрані кошти організовують збір вторсировини. На рівні муніципалітетів контролюють ситуацію із відходами інспектори охорони довкілля. Наприклад, з’явилася фірма в межах населеного пункту, її відразу запитують, а що ви робите зі сміттям? І якщо не має адекватного пояснення, з документами порядку, така фірма буде закрита чи оштрафована.

За несортовані відходи від домогосподарств відповідають органи місцевого самоврядування, які відповідають також за обігрів домогосподарств, оскільки опалювання у Швеції централізоване. Після 2002 року вони почали об’єднувати зусилля та будувати заводи із перетворення сміття у енергію – теплову та електричну. Таких заводів у Швеції є 34.

Чому це вигідно?

Бо 30 заводів у США дають стільки енергії скільки дає 1 завод у Швеції. “Шведські заводи дуже ефективні, бо найсучасніші!” гордо заявив пан Jon Nilsson-Djerf із компанії Avfall Sverige.

Щодо органічних відходів, то у Швеції 50 заводів із переробки органіки, які продукують біогаз та добриво для сільськогосподарського виробництва.
Окремо існує система для небезпечних відходів та відходів медицини, проте, про це будемо говорити пізніше.

Підготувала Софія Шутяк

Матеріали підготовлені в рамках Проекту МБО «Екологія-Право-Людина» та Європейської Комісії «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами». Проект фінансується Європейським Союзом.