Як збільшити використання шлаків в Україні: три поради

Як збільшити використання шлаків в Україні: три поради

Під час круглого столу «Техногенні відходи. Як збільшити використання промислових шлаків в Україні» керівник напряму металургійних шлаків компанії Recycling Solutions Вадим Хорошко розповів, як в Україні вирішується проблема накопичених побічних продуктів і відходів промисловості. GMK Center публікує ключові тези його виступу.

На українських меткомбінатах, зазначив спікер, зберігається понад 160 млн т відходів. На теплоелектростанціях – понад 250 млн т. Додатково щороку на металургійних комбінатах утворюється близько 11 млн т відходів, на ТЕС – до 7 млн т. Утилізується при цьому лише до 4 млн т відходів металургійних комбінатів і до 700 тис. т відходів теплоелектростанцій.

Україна дуже відстає від рівня утилізації відходів хоча б у ЄС. Це пов’язано насамперед з тим, що в Європі на законодавчому рівні підтримується використання відходів, їм віддається пріоритет під час формування проектів будівництва.


Радує те, що географія розташування виробничих підприємств (металургійних комбінатів і теплоелектростанцій) в Україні дуже рівномірна. Це дає можливість здійснювати ритмічні поставки на найближчі об’єкти будівництва і споживачам, які можуть брати цей матеріал в подальшу переробку.



Основні сфери застосування золошлакових матеріалів і шлакових матеріалів меткомбінатів – це виробництво цементу, бетону, сухих будівельних сумішей, газопіноблоків, шлакоблоків, тротуарної плитки та абразивів. 96% загального обсягу утилізації золошлакових матеріалів реалізується саме в сфері виробництва будівельних матеріалів. Металургійні шлаки в цій галузі в Україні трохи більш популярні, але все одно не дотягують за своїми обсягами до популярності шлаків у ЄС.

Один з перспективних напрямів, який може споживати велику кількість відходів, – дорожнє будівництво та поточний ремонт доріг. Однак лише 4% від загального обсягу реалізації золошлакових матеріалів утилізується в дорожньому будівництві.

Золошлакові матеріали можуть використовуватися в усіх шарах дорожнього «пирога» і годяться для будівництва асфальтобетонних і цементобетонних доріг. А також, що важливо, вони належать до першого класу радіаційної безпеки. Це означає, що вони нешкідливі.

Ще один перспективний напрям, який ми зараз опрацьовуємо, – це застосування золошлакових матеріалів у рекультивації сміттєвих полігонів. Цей проект перебуває на стадії розробки.

Одним з підтверджень того, що золошлакові матеріали можна використовувати в гідротехнічних спорудах, є будівництво дамби Запорізької ТЕС (2016-2018 рр.). Дамба стоїть, все працює.

Також золошлакові матеріали застосовуються в ливарному виробництві, в сумішах для розливу сталі. Металургійні шлаки, як альтернатива, використовуються в мінеральних добривах в якості розкислювача ґрунтів; у гідротехнічному інжинірингу та виробництві мінеральної вати.

Ціни

Ціни на гранітний щебінь варіюють від 150 до 250 грн за тонну. Доменний відвальний шлак при цьому коштує в рази дешевше – 50-80 грн за тонну (залежно від фракції). Гранульований доменний шлак – 130-150 грн за тонну.

Як видно із зазначених цін, побічний продукт набагато дешевший. Утім, ціна кінцевого продукту залежить від вартості доставки, місця розташування цієї сировини тощо.

Рекомендації

Для збільшення обсягів переробки техногенних (або промислових) відходів ми закликаємо:

  1. Переглянути чинні ДСТУ і внести в них специфікації з побічних продуктів.
  2. Впровадити екологічний критерій в системи «зелених» закупівель державним коштом, щоб пріоритет віддавався побічним продуктам і стимулював споживання їх як альтернативи видобувним природним ресурсам.
  3. Створити систему підтримки програм утилізації вторинних ресурсів і систему сертифікації та стандартизації побічних продуктів, які істотно знижуватимуть тиск на довкілля.

Вадим Хорошко
керівник напряму металургійних шлаків Recycling Solutions

Джерело