Сміттєва проблема Малайзії

Сміттєва проблема Малайзії

Яким чином сміття з Каліфорнії, що зберігається на звалищі, що за 8500 миль від місця утворення, могло бути розібране вручну робітниками, які отримували лише 10 доларів на день? За три десятиліття США та інші індустріальні країни постачали більшість свого пластику на переробку у Китай, де потім з отриманих матеріалів вироблялись нові товари.
Рік тому Китай заборонив імпорт майже всіх видів пластику для збереження довкілля від шкідливого впливу переробних підприємств. Через це більшість компаній перенаправила свої вантажі у сусідні країни Південної Азії до невеликих підприємств з переробки пластику. Зараз країни переповнені тими обсягами відходів, які надходять з США.
Малайзія стала одним з приймачів американських відходів, імпортуючи більше ніж 192 тисячі тон за перші 10 місяців 2018 року - це більше ніж 132% від минулорічних обсягів. Тайланд отримав в 4 рази більше пластику, ніж минулого року, Тайвань - у 2 рази більше.



Ці та інші південноазіатські країни запропонували обмежити ввіз відходів, бо підприємства зараз не можуть переробити ті обсяги, які вже отримані. Райони навколо великих промислових центрів переповнені пляшками з-під напоїв, старими ноутбуками і телефонами та іншими пластиковими деталями. Навіть до заборони Китаю малайзійські території потерпали від навали американського пластику. Потужності переробних підприємств не спроможні охопити наявні обсяги відходів.

Проблема Малайзии не у припливі так званих чистих пластиків, які можна швидко переробити у гранули, з яких потім у Китаї виробляють одяг чи іграшки. У більшості випадків до країни привозять забруднений пластик, переробка якого потребує значної кількості ресурсів та коштів. Більшу частину такого пластику відвозять на звалища. Ще до заборони Китаю на ввіз сміття Малайзія потерпала від власних відходів. Сьогоднішня ситуація тільки все погіршує.

A Greenpeace photographer captured this image of a dump site for imported plastic waste in Jenjarom, Malaysia.

Фотограф Грінпіс відобразив це звалище для імпортованих пластмасових відходів в Джежаром, Малайзія. (Handout)

Проблема торкається не лише накопичення відходів, а й того, як малайзійці намагаються її вирішити. Найчастіше звалища просто підпалюють, що спричиняє сморід та погіршення стану атмосфери. Також волонтери нарахували більше 50 несанкціонованих переробних станцій.

A fire burns at an illegal dumpsite in Port Klang, Malaysia.

Вогонь горить на незаконному смітнику в Порт-Кланг, Малайзія. (Shashank Bengali / Los Angeles Times)

У липні 2018 року, після кількох місяців ігнорування скарг місцевого населення, влада закрила 34 незаконні переробні заводи в Куала-Лангаті. Національний протест призвів до тримісячної паузи щодо нового імпорту пластикових відходів. Близько 17 тисяч метричних тонн відходів було вилучено, але вони були занадто забруднені для переробки. Більшість з них, ймовірно, опинились на полігоні.

“Попередня влада підтримувала Китай, тому деякі компанії змогли розмістити свої промислові потужності без відповідних очисних споруд та справжніх дозволів”, - говорить Шрі Умешвара, консультант у сфері переробки пластику. 

Деякі малазійські підприємці створюють непоганий бізнес. Так, наприклад, Вінсент Чеонг отримує декілька сотень доларів за тонну подрібненого пластику. “Це непоганий спосіб заробітку для нас та допомога довкіллю”, - каже підприємець. “Але чому США не може зробити зі своїм сміттям теж саме?”

"Rubbish is money," says Vincent Cheong, a recycler in Port Klang, Malaysia.

(Shashank Bengali / Los Angeles Times)

За останніми дослідженнями, кожного року утворюється 83 мільйони тонн пластику. З них лише 9% переробляється, 12% - спалюється і 79% назавжди залишається на звалищі. У 2017 році Малайзія прийняла 550 тис тонн пластику - 1/10 від обсягів імпорту Китаю. Невеликі країни Південної Азії не можуть замінити Китай.

Bales of plastic are stacked outside a recycling plant in Port Klang, Malaysia.

Тюки пластмаси укладаються за межами заводу з переробки в Порт-Кланг, Малайзія. (Shashank Bengali / Los Angeles Times)

Влада Малайзії пообіцяла заборонити одноразовий пластик до 2030 року. Також уряд планує впровадити правила імпорту пластику до країни. Так, планується надати дозвіл на ввіз лише незабрудненного пластику, який можна легко переробити. Влада каже, що це спроба захистити існуючу переробну промисловість, яка залежить лише від імпортної сировини. Малайзійці зазвичай не сортують сміття.

Усі ці роки розвинуті країни покладались на Китай, але зараз, коли китайці вирішили турбуватися про довкілля, вся ця хвиля сміття поглинула нас”, - кажуть активісти природоохоронного руху - “ключова проблема полягає не у переробці, а у тому, що ми дуже залежні від пластику.